Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 910/17464/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівДемидової А.М., Попікової О.В. розглянувши касаційні скарги1. Заступника прокурора міста Києва 2. Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 у справі№ 910/17464/14 господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Адміністрація річкових портів" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" Міністерства інфраструктури України проповернення майна із управління та стягнення 223 258,69 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- прокурор: Збарих С.М., посв. № 028728 від 05.09.2014, Хорс К.Б., посв. НОМЕР_1 від 15.04.2016

- позивача: Сербулов О.В., дов. 01/05-235Д від 24.11.2015

- відповідача: Кішинський Д.Г., дов. № 09-4-2-22/153 від 22.12.2015

- третьої особи: Сєчко А.В., дов. № 2017/15/14-16 від 25.04.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі №910/17464/14 (суддя Ващенко Т.М.) позов Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", за участю прокуратури міста Києва та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства інфраструктури України, було задоволено частково, задоволено частково, зобов'язано ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" повернути ДП "Адміністрація річкових портів" із управління державне майно, а саме: вантажний причал №6 інв. № 20040, вантажний причал № 3 інв. № 20070, вантажний причал №2 інв. № 20069, вантажний причал № 1 інв. № 20068, причал пункту приймання фекалій інв. № 20035, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул.Проектна, 1; стягнуто з ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь ДП "Адміністрація річкових портів" 16 183,21 грн заборгованості, 1 847,20 грн інфляційних втрат, 221,52 грн 3% річних. В іншій частині в позові було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 у справі № 910/17464/14 (у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів Дідиченко М.А., Руденко М.А.) скасовано рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у даній справі, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ДП "Адміністрація річкових портів" до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про повернення майна із управління та стягнення 223 258,69 грн відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 403, 525, 526, 1029, 1044 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015, а рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі №910/17464/14 залишити в силі.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції, ДП "Адміністрація річкових портів" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 403,509, 526, 598, 629, 654, 1029, 1044 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015, а рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 910/17464/14 залишити в силі.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки договір управління майном від 09.02.2006 не було продовжено на підставі додаткової угоди від 27.01.2011, яка є неукладеною, тому відсутні підстави для стягнення плати за договором управління майном за період після 09.02.2011.

Третя особа не скористалася правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

26.04.2016 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду касаційних скарг у зв'язку з тим, що спір по справі може бути вирішений за взаємною згодою сторін.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, оскільки положеннями ГПК України не передбачена можливість укладення мирової угоди на стадії касації.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 09.02.2006 між ДП "Адміністрація річкових портів" (як установником управління) та ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот", правонаступником якого є ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", (як управителем) був укладений договір управління майном, за умовами якого установник управління передає управителеві на певний строк державне нерухоме майно в управління, а управитель зобов'язується за плату, здійснювати від свого імені управління майном в інтересах установника управління.

В пункті 1.2 договору в редакції додаткової угоди від 27.01.2011 про внесення змін до договору управління майном б/№ від 09.02.2006 вказано перелік майна, яке є предметом цього договору, зокрема, п. 12 - споруди (причали): складається з споруди причалу № 6 генеральних та наволочних грузів довжиною 135,0 п/м (інв. № 20040); споруди причалу № 3 генеральних та наволочних грузів довжиною 139,0 п/м (інв. № 20070); споруди причалу № 2 генеральних та наволочних грузів довжиною 157,5 п/м (інв. № 20069); споруди причалу № 1 генеральних та наволочних грузів довжиною 183,0 п/м (інв. №. 20035) споруда причалу пункту приймання фекалій загальною площею 62,2 кв.м. (інв. № 20035). Майно, що передається в управління за цим договором не є цілісним майновим комплексом.

Відповідно до п.1.4 договору майно, зазначене у п. 1.2 цього договору, належить установнику управління на праві повного господарського відання і передача майна за цим договором не тягне за собою передачу права власності на нього управителю (п. 1.5 договору).

Згідно із п.1.8 договору в редакції додаткової угоди від 27.01.2011 про внесення змін до договору управління майном б/н від 09.02.2006, базовий розмір вигоди від передачі майна в управління встановлюється в сумі 298027,95 грн без ПДВ, ПДВ - 59605,59 грн є фіксованим протягом дії цього договору. Щомісячний розмір вигоди складає 24835,66 грн без ПДВ, ПДВ - 4967,13 грн, та перераховується управителем до 15 числа місяця, наступного за звітним установнику управління на його банківський рахунок.

Відповідно до п.1.9 договору розмір вигоди від управління майном щомісячно збільшується (або зменшується) на офіційно встановлений індекс інфляції, що обраховується наростаючим підсумком з місяця підписання акту приймання-передачі майна в управління.

Згідно із п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 27.01.2011 про внесення змін до договору управління майном б/н від 09.02.2006, плата за управління майном, що належить до сплати управителю, встановлюється в розмірі 0,5% від щомісячного розміру вигоди, зазначеної в п. 1.8 цього договору (149,01 грн з урахуванням ПДВ) на місяць, та підлягає сплаті установником управління на користь управителя щомісячно в грошовій формі до 20 числа місяця, наступного за звітним. Розмір щомісячної плати є постійним протягом дії договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору прийом-передача майна здійснюється комісією у складі уповноважених представників сторін. Повернення майна здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору.

Згідно із п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди від 27.01.2011 про внесення змін до договору управління майном б/н від 09.02.2006, строк дії цього договору починає перебіг з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє до 09.01.2014.

За умовами п. 4.2 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку, договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах за умови обов'язкового погодження органом управління державним майном.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, дійсність додаткової угоди від 27.01.2011 про внесення змін до договору управління майном б/н від 09.02.2006 встановлена рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2011 у справі № 5016/1704/2011(6/112), яке набрало законної сили.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2013 у справі №910/13850/13 за позовом ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Міністерства інфраструктури України, Фонду державного майна України, ДП "Адміністрація річкових портів" та ДП "Херсонський морський торговельний порт" вирішено встановити ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" сервітут щодо об'єктів нерухомого майна, які є предметом договору управління майном б/н від 09.02.2006.

Рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2013 у справі №910/13850/13 було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014.

У зв'язку з цим ПАТ "Укррічфлот" листом № 08-02-03/5 від 23.01.2014 повідомило ДП "Адміністрація річкових портів" про відсутність підстав для сплати розміру вигоди по договорам управління майном, зокрема за договором управління майном від 09.02.2006.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до положень п. 4.2 договору управління майном від 09.02.2006 Міністерством транспорту та зв'язку України листом від 03.03.2010 № 1089/04/14-10 надано погодження на продовження терміну договору управління майном від 09.02.2006 до 09.01.2014, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про припинення 09.01.2014 договору управління майном від 09.02.2006.

Відповідно до ч. 1 ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з ч. 3 ст. 1044 Цивільного кодексу України у разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.

Зважаючи на те, що умовами п.п. 3.1, 3.2 договору управління майном від 09.02.2006 передбачено, що повернення майна здійснюється протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення строку дії договору і прийом-передача майна здійснюється комісією у складі представників сторін, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обов'язку ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", як управителя, повернути майно установнику управління - ДП "Адміністрація річкових портів".

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для повернення майна за договором управління майном у зв'язку з встановленням в судовому порядку сервітуту на користь відповідача щодо майна, яке є предметом спірного договору, оскільки неповернення установнику управління майна, переданого в управління, після припинення договору управління майном в порядку, встановленому умовами цього договору, є порушенням зобов'язань управителя, передбачених таким договором і суперечить приписам ст.ст. 525, 526, 629, ч.3 ст. 1044 Цивільного кодексу України. Встановлення сервітуту є підставою для виникнення права користування чужим майном, яке здійснюється в іншому порядку, ніж встановлено у договорі управління майном, у зв'язку з чим наявність сервітуту не може впливати на обсяг прав та обов'язків сторін за договором управління майном.

З огляду на викладене, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також зважаючи на те, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути державне майно із управління та стягнення з відповідача заборгованості за договором управління майном з урахуванням інфляційних та 3% річних за період до припинення договору управління майном, постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 910/17464/14 залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 910/17464/14 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) на користь прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул.Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) 46 005,24 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04119, м. Київ, вул.Мельникова, 40, код ЄДРПОУ 33404067) 46 005,24 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.В. Попікова